Йде завантаженя, зачекайте...

Які основні техніки та підходи пропонує травмофокусована КПТ?

Найдієвішим на сьогодні у когнітивно-поведінковій психотерапії посттравматичного стресового розладу вважається, так звана, когнітивна терапія ПТСР або оксфордський підхід до терапії ПТСР (Ehlers, Clark and etc., 2008; Ehlers, Clark and etc., 2010), який переслідує три основні цілі:

- ідентифікацію та зміну негативних особистісних значень, наданих травматичній події та її наслідкам;
- зменшення симптомів повторного переживання та дискримінацію тригерів;
- усунення дисфункційної поведінки та когнітивних стратегій.

З метою досягнення першої цілі використовується спеціальна процедура, яка має назву оновлення травматичних спогадів (updating trauma memories). Її основні етапи передбачають ідентифікацію найболючіших моментів травми, так званих гарячих точок; переоцінку травми та її наслідків з огляду на зменшення негативних інтерпретацій і більшої відповідності дійсності; а також поновлення особистісних значень з огляду на переоцінку ситуації. В ході терапії клієнтів просять поновити історію травматичної події і зробити це можна в різні способи або їх поєднання, наприклад переозначити гарячі точки в ході усної розповіді («Тепер я знаю, що…») або зробити це в уяві, представляючи, що рани загоїлися, а злочинець в тюрмі.

З метою зменшення симптомів повторного переживання та зниження тригерування використовуються такі техніки, як уявне перепроживання події (іmaginal reliving of the event), виписування детальної історії події (writing out a detailed account of the event), перегляд місця події (revisiting the site), і власне дискримінаця тригерів (discrimination of triggers). Уявне перепроживання полягає в згадуванні травматичної події в усіх подробицях, з емоціями та відчуттями. Та сама процедура, лише письмова, відбувається і в ході виписування історії події, коли клієнт встановлює послідовність травматичних подій в усіх деталях та пов’язує їх із попередніми та наступними подіями. Перегляд місця події, якщо це можливо, відбувається безпосередньо у місцевості, де людина зазнала травми і полягає у фокусуванні на відмінностях у тому, що було тоді і що є зараз, коли травма минула і людина перебуває у безпеці. Техніка дискримінації тригерів передбачає детальний аналіз того, які саме ситуації, люди, дії, запахи, звуки… спричиняють повторні переживання травми та роботу по розірванню умовного зв’язку тригер-інтрузія, через усвідомлення того, що це є реакціями на пам’ять про подію, а не на реальність. Велику роль в дискримінації тригерів грає безпосередня експозиція до них – стикання в реальній ситуації за підтримки терапевта або близьких і переконування в тому, що вони не є загрозливими.

Усунення дисфункційної поведінки і стратегій сприйняття та інтерпретації реальності здійснюється шляхом обговорень, дискусій, сократівських діалогів та поведінкових експериментів, в ході яких клієнти переглядають та переконуються в неефективності старих способів світосприйняття та реагування.

Зауважимо, що конкретна терапевтична процедура розробляється для кожного клієнта індивідуально, з урахуванням специфіки травматичного впливу, життєвого досвіду, рівня розвитку когнітивних процесів, особистісних рис, а також інших факторів, що впливають на здатність до відновлення.

Ehlers, A., Clark, D. M., Hackmannb, A., McManusa, F., Fennellb, M. (2005) Cognitive therapy for post-traumatic stress disorder: development and evaluation. Behaviour Research and Therapy, 43, 413–431.
cognitive_therapy_for_post-traumatic_stress_disorder_development_and_evaluation.pdf
Ehlers, A., Clark, D. M., Hackmann, A., Grey, N., Liness, S., Wild, J., . . . McManus, F. (2010). Intensive cognitive therapy for PTSD: A feasibility study. Behavioural and Cognitive Psychotherapy, 38(04), 383-398.
intensive_cognitive_therapy_for_ptsd_a_feasibility_study.pdf

© Вікторія Горбунова
«    Листопад 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30